Дім імен

«Я звикла до запаху смерті». Так починається розповідь Клітемнестри про її життя після того, як її покинув чоловік — Агамемнон, вирушивши завойовувати Трою. Безсмертний давньогрецький міф про троянського героя Агамемнона, його зрадливу дружину Клітемнестру та їхніх дітей, долю яких визначили незворотні вчинки батьків, закарбували понад дві тисячі років тому Есхіл, Софокл та Еврипід — і всю подальшу історію людства вони пересказували й переосмислювали ці долі та сюжети.

У романі «Дім імен» Колму Тойбіну вдалося і відкрити зовсім нове звучання античної трагедії про Агамемнона, Клітемнестру, Іфігенію, Електру й Ореста, і заповнити прогалини в класичних життєписах цих героїв, і надати їхнім нерозв’язним моральним дилемам сучасних відтінків та глибини, і написати захопливий, моторошний детектив у давньогрецьких декораціях. Тойбін проводить нас підступними лабіринтами пам’яті — то неправдивої, то жахливо чесної — стежками слів, які можна тлумачити п’ятьма різними способами, а від вибору тлумачення щоразу залежатиме чиясь доля, чиєсь життя. Іде за слідами рішень, що завжди виявляються доленосними. Це історія про те, як одна зрада тягне за собою іншу, як одне вбивство перетворюється на ланцюг вбивств, і як осуд та виправдання йдуть рука в руку.