Бернард Шоу не раз визнавав, що свій «Дім, де розбиваються серця» він писав у російському стилі, наслідуючи Чехова. Це найпохмуріша з п’єс Шоу, що межує з трагедією. Грустна історія, після якої залишаються світлі відчуття. У ній відбилися всі його роздуми й розчарування тих складних років — трагікомедія втрати ідеалів і сенсу життя в теперішньому.