Дім без спогадів

Щоранку стара жінка прокидається — з невідомої причини — в один і той самий час і їде в глухий ліс, де одного разу знаходить дванадцятирічного хлопчика. Хлопчик живий і здоровий, але не може пояснити, що сталося з ним: він узагалі не говорить. Єдиного, хто може допомогти, — П’єтро Джербера, флорентійського гіпнотизера, спеціаліста з роботи з дітьми, що пережили травму. Джербер, ледь витримавши все, що випало на його долю в романі «Дім голосів», береться за справу — голос хлопчика повертається, і цей голос розповідає чужу, дуже страшну історію. Історію, що сталася багато років тому; у ній були викрадення, зникнення, убивства, вибухи, а також орки — і дитина, яка загубилася у дорослому світі незбагненного жаху й так і не змогла знайти вихід. Джербер слухає, поступово занурюючись у кошмар, — а за ним спостерігає казкар, хранитель казок, від яких холоне кров…