Доженю. Закохаю. Одружуся

— Ти мене обікрала. Двічі!

— Я…

— Мовчи! — грізно перериваю я.

Жодної краплі страху в чортівки! Не дівчинка — вогонь!

— На чому я зупинився? Згадав… Обікрала, поцілувала, нахамила…

— Та гаразд, я більше не цілуватиму!

— А ось тут ти помилилася, мала. Будеш.

— З чого б це?

— З того, що я на тобі одружуся, дівчинко! Ти вкрала в мене серце, чортівка із зеленими очима. І це найгірше…

Вона врвалася в моє життя раптово. Зеленоока дівчинка вдвічі молодша за мене. Прекрасна до одуріння. Збила мені дах, завернула мій мозок у бублик й у кожну зустріч примудрялася вислизнути просто з моїх рук.

От тільки не з тим зв’язалася, малюко. Бо я знайду. І одружуся! Лиш би наздогнати…

БІЛЬША РІЗНИЦЯ ВІКУ МІЖ ГЕРОЯМИ!