Психоаналітикиня Пак Уран переконана: «любов» між матір’ю та донькою нерідко є не світлим ідеалом, а заплутаною історією провини, очікувань і співзалежності. Ця книга допомагає побачити реальність без ілюзій, краще зрозуміти обидві сторони та знайти шлях до звільнення — не через звинувачення, а через усвідомленість.
ПАК УРАН — психоаналітикиня. Отримала ступінь магістра з консультативної психології в університеті Донгук і пройшла докторантську програму з консультативної психології в Університеті буддистських студій у Сеулі. Зараз працює професійною консультанткою в психологічній клініці «Пхиан». Провела понад 10 000 консультаційних сесій.
Скільки тепла й близькості у ваших стосунках із «всесвітом на ім’я мама» — і чи можна це назвати любов’ю? Материнство куди складніше, ніж звичний ідеалізований образ. Особливо в парі «мати — донька»: мати часто сприймає дівчинку як продовження себе, і це може викривляти межі, спричиняти болісні зіткнення та навіть приводити до розриву.
Південно-корейська психоаналітикиня Пак Уран, спираючись на роки практики та історії багатьох жінок, подає реальні випадки й розбирає ключові теми, серед яких:
• чим відрізняється ставлення матері до доньки та до сина;
• співзалежність, сепарація й суперництво у зв’язку матері й доньки;
• материнська тривожність і егоцентричність;
• приховане бажання доньки не бути щасливішою за матір;
• переживання матері, коли дитина хворіє;
• як сімейні стосунки «відгукуються» в тілі;
• дитячі фантазії про ідеальну матір;
• роль батька в системі «мати — дитина».
Мрія про безумовну любов, емоційні самообманства, вина за неможливість відповідати образу «ідеальної матері» — усе це часто підточує зв’язок між матір’ю та донькою. Ця книга допоможе розірвати коло образ, послабити хватку минулого та прийти до більшої внутрішньої свободи.