Троє головних героїв роману — закоханий у російську культуру пасинок російського емігранта Константин, чех Якуб і єврейський юнак Індржих, батьків якого знищили нацисти, — опиняються в Брно в один із останніх днів війни, 30 квітня 1945 року. Центр міста вже очищено від окупантів, хоча на околицях іще тривають бої. Повертаються в’язні концтаборів, але їхні домівки зайняті іншими. У місті немає електрики, зруйновано водогін, у парках і садах ховають мертвих. Запановують хаос і непевність у завтрашньому дні, оповідь наповнюється магією та іносказанням. Але місто все ж живе: у ньому дивом зберігся цирк із карликами, дресированим ведмедем і «сліпою» канатохідкою, яка зав’язала собі очі, щоб не бачити людського горя... Саме там сходяться всі троє героїв книги, щоб потім назавжди розійтися назустріч своїм долям.