Повість Костянтина Симонова присвячена одній із найважливіших подій Великої Вітчизняної війни — Сталінградській битві. Армію захисників Сталінграда поповнюють частини, перекинуті через Волгу. Серед них — батальйон головного героя повісті, капітана Сабурова. Радянські солдати з лютою завзятістю відбивають атаки гітлерівців. Тривають дні й ночі героїчної оборони кількох будинків, які стають неприступними для ворога… У пеклі, крізь кров і попіл, проростає небесною квіткою зворушливе кохання комбатa Сабурова й юної медсестри Ані, яка щодня наражається на небезпеку, витягуючи поранених із поля бою та переправляючи їх на інший берег Волги. Герої повісті не шкодують себе, але мріють дожити до Перемоги. Багатьом не судилося дізнатися, що саме в цей час у їхній священній війні з нацистською Німеччиною настає корінний перелом.