Смольний інститут, заснований за розпорядженням Катерини II, став першим у Росії навчальним закладом для дівчат. Його завданням було «дати державі освічених жінок, гарних матерів, корисних членів родини й суспільства». З часом інститут утратив початковий задум і перетворився на закрите привілейоване закладення: за зовнішньою святковістю ховалися майже казармені порядки, а навчання зводилося до механічного зазубрювання.
У мемуарному нарисі Елизавета Водовозова відверто розповідає про внутрішнє життя інституту: суворих класних дамах, прийнятій «грі» в обожання, скромному й одноманітному харчуванні, а також поверховому викладанні дисциплін. Вона також описує освітні перетворення К. Д. Ушинського, які пробудили в юній вихованці інтерес до справжніх знань і повністю змінили її уявлення про те, якою може бути навчання.