«Мене звати Жоржи Гаккетт. Вчора мені виповнилося вісім років, і мама запитала, що я хочу в подарунок. Я сказав “щоденник”…! » Цю фразу маленький Жоржи вимовив аж сто тридцять чотири роки тому — у 1880 році, коли вперше було опубліковано повість американської письменниці Метті Вікторії Фуллер «Щоденник бешкетника». Хіба ж не який хороший хлопчик? Багато батьків зраділи б, якби їхня дитина зробила таку заяву. Сім’я Гаккетів, певно, теж тішилася б, як у них дитина не за роками розвинена! Чудова дитина!! Зовсім скоро вам доведеться познайомитися з хлопчиком, який, як міг, організував сімейне життя своїх трьох сестер: з-під столу кусав пастора за ногу цукровими щипцями, викрав поїзд, кричав старому, хворому, багатому й глухому, як пень, дядечкові в слухову трубку все, що про нього говорять у домі, полетів на повітряній кулі одного професора й здійснив ще безліч «подвигів».