Незвична й захоплива, сповнена щирого гумору та зворушливого щоденника молодого й багатодітного тата.
Я — Фредерік, для близьких Фредо, або Фред. Щойно мені виповнилося тридцять два, а в мене вже аж двоє малюків — один менший за іншого: Ніне майже шість, вона наймиліша дівчинка і без жодного сорому залюбки катається по підлозі, згорнувшись клубком; спробуй лише сказати їй щось поперек — вона кличе мене «татові-невдаха», ще й новонароджений синок Уго, який змушує нас вставати разом із півнями й без упину оре цілими днями.
Мою дружину звати Ізабеллой. Яке чудове життя було в нас удвох… А ми з якогось бісового розуму вирішили завести дітей… І тепер її дістали до печінок мій егоїзм, безвідповідальна поведінка, нездоланне пофігізм — коротше кажучи, для неї я лише незрілий підліток!.
Я клянусь, що змінюся, прикладу всі зусилля і ще безліч обіцянок, які буде дуже важко виконати.