Щоденник Лиса Міки

Мене звати Фоксі Міккі, я перша собака в світі, яка вміє писАти. Правда, пальчики на лапах у мене не загинаються, зате я беру олівець у рот — і пишу. Спочатку літери були схожі на роздавлених дощових черв’яків. Але фокси набагато старанніші, ніж дівчатка. Тепер я пишу не гірше за Зіну. Зіна — це моя господиня. Як я її люблю! Чудова дівчинка!

Ах, що мені наснилося! Ніби я директор собачої гімназії. Собаки сидять по класах і вчать «історію знаменитих собак», «правила гарної собачої поведінки», «як треба їсти мозкову кісточку» й інші відповідні для них штуки.

А якби для фоксів був курорт? Фоксенбад! Ось де можна відкрити собаче кіно… собачі стрибки, собачу рулетку, собачу санаторію для подагричних бульдогів… Чому, чому для нас нічого не роблять? У-у-у! Гав! Мене знову вкусила блоха!.. Ненавиджу бліх. Нена-ви-жу. Вгризаються в мене цілий день, наче я цукор… Гав-гав-гав! Собака-поет, дресирувальник догів і бульдогів, усім дітям друг, чудовий і дивовижний фокс Міккі.