Диверсант з Юпітера

Вони висадилися на острові, після чого буксир повернувся на авіаносець «Юпітер». Рота спорудила бункер, розставила секретне обладнання. Але не все йшло гладко — стали хворіти солдати.

Щось було не так із радіаційним фоном. Вони перестали пити місцеву воду, їсти фрукти, але хвороби тривали, і причиною був цезій-137, який з’являвся на койках солдатів. І розносив його диверсант із «Юпітера».

За наказом командування нашу роту зняли з авіаносця «Юпітер» і переправили на узбережжя в травні 195… року. Все було організовано з надзвичайною секретністю. Буксир відшвартувався вночі й причалив до берега теж уночі. Куди і навіщо ми їхали — було невідомо. Лише згодом ми дізналися, що за відповідною угодою нас «запрошували» в цю країну виконати на її території певні роботи.

Тепер це вже не секрет. Про це знає весь світ. Ми готували майданчики для встановлення керованих ракет середньої дальності. Проти кого націлювалися ці ракети — теж добре відомо.

Отже, наша рота пізно вночі висадилася на узбережжя і, пройшовши організованим маршем близько двох миль у глиб території, розмістилася в невеликій долині — серед порослих лісом пологих гір…