Александр Варго ніколи не ставить собі за мету просто налякати. Він лише попереджає нас, використовуючи для цього неймовірно образну авторську уяву.
І лише тому, що ми починаємо безоглядно вірити всьому написаному, стає по-справжньому страшно…
Кожне зле слово, кожен недоброзичливий вчинок, кожна образа, завдана вами іншій людині, — усе це рано чи пізно повертається.
Міліцейський офіцер Малишов практикує дуже своєрідні методи виховання семирічного сина Артура. За кожну провину він забирає хлопчика в покинуте село. Там, у погребі, Малишов наряжається в костюм жахливого клоуна й влаштовує для дитини, доведеної до смерті страхом, «виховні» «вистави». Так минають 14 років…