На планеті у світі, спряженому із Землею, що його рве війнами, знищує вібраційними снарядами та потужними метеогенераторами, диктатор Гамов могутньою рукою зупинив війну. Наче дві крила, за його спиною стоять два міністри — Террора й Милосердя. Прославлений і проклятий, коханий і ненависний, він вигадує неймовірні, знущальні страти для своїх противників і ціною голоду власного народу рятує дітей своїх ворогів; обожествлений і об’єднавший планету під своїм проводом, він організовує суд над самим собою за все те зло, яке спричинив, домагаючись загального блага. Уста міністра Террора проголошують вирок: він сам собі — смерть…