Дике щастя

Проєкт «Росія на біс».
Вистава за творами Д. Н. Мамина-Сибіряка.
Якось сталася така історія: Гордею Брагіну — степовому чоловікові спокійному й розважливому — вдалося врятувати від розбійників утікача-каторжника. А перед смертю — не з власного, щоправда, бажання — той відкрив Гордею золоту жилу. Здавалося б, усе добре. Та тільки страшна ця справа — дуель людини з раптовим щастям, яке звалилася їй на голову.
Золото виявляється випробуванням для багатьох, і проходять його лише небагато. Сяйво золотого ідола сліпить і забирає розум; поруч із багатством знецінюються вірність, честь, любов, віра. Гордей Брагін проходить усі кола пекла, втрачає сім’ю, зраджує друзів, підриває віковічні підвалини своєї общини. Але розплата неминуча, а блиск золота оманливий.
У народі таке називають дикою щасливістю, бо це — і не щастя зовсім, а істерика в тому місці, де воно мало б бути… Дике щастя, — на думку історика-письменника Олексія Іванова, — «ознака уральського менталітету, і воно не обмежується старательською вдачею, а поширюється на всіх і на всі часи»…