У спекотну липневу ніч мати розбудила Адрієнн п’ятьма простими словами: «Бен Саутер щойно мене поцілував!» Дочка миттєво стала спільницею матері: допомагала їй обманювати чоловіка, брехала, щоб у неї була можливість таємно зустрічатися з коханцем. Цей роман мав катастрофічні наслідки для всіх людей, які були в ньому втягнуті… «Дика гра» — блискучі мемуари про те, як близькі люди можуть розбити нам серце просто тому, що мають до нього доступ, про брехню, у яку ми поринаємо з головою, щоб виправдати своїх улюблених і себе. Це історія повільної й болісної втрати матері, нагадування про те, що в кожної дитини має бути дитинство; ми не зобов’язані повторювати помилки наших батьків і маємо все, щоб побудувати щасливе життя за власним сценарієм.