Роман «Дика дивізія» є літературною пам’яткою емігрантської прози. Як і весь пласт цього невитребуваного напряму російської літератури, роман сповнений рефлексіями щодо нереалізованих можливостей минулого. У творі описано одну з версій «Корніловського виступу».
Кавказька тубільна кінна наймана дивізія («Цвітна» або «Дика»), сформована незабаром після початку війни 1914 року, мала у своєму складі шість національних полків: Інгушський, Дагестанський, Кабардинський, Чеченський, Черкеський і Татарський. У серпні (вересні) 1917 року під час «Корніловського виступу» дивізія в авангарді 3-го Кінного корпусу захопила місто Лугу й дійшла до передмість Петрограда, його міста-супутника Гатчини.