Дев'ять камер її серця

«Дев’ять камер її серця» — не зовсім звичайна книга одразу в кількох відношеннях. Тут немає головної героїні як єдиної постаті. Головну героїню ми бачимо в описах інших персонажів, і жодного разу не стикаємося з нею напряму — ми лише віддзеркалено її помічаємо. Дев’ять людей, зовсім не схожих одне на одного, згадують свої стосунки з жінкою — тією, яку любили вони, або тією, яка любила їх. Ці спогади, подібно до частинок пазла, зібрані в єдине дзеркальне полотно, де ми бачимо цілісну особистість і пов’язану з нею історію. Історія ця простягається з Сходу на Захід через міста й роки. При цьому в кожній новій розповіді ми зустрічаємо відлуння попередніх історій, тож увесь текст Джаніс Парьят — це свого роду дзеркальний ряд, коридор відображень, яким і проходить головна героїня. Джаніс Парьят представляє читачам елегантну притчу про те, що ми відбиваємося в свідомості інших людей, як у дзеркалах. І кожне з цих дзеркал — частина нас.