«Повії за викликом» — влучне, отруйне прізвисько групи маститих учених, які кочують із конгресу на конгрес, із симпозіуму на симпозіум як своєрідні «свадебні генерали».
Крутоворот повсякденності. Маленькі інтриги та інтрижки. Пихатість, гординя, пожадливість — не смертні гріхи, а жалюгідні людські пристрасті.
Хто ці люди?
Навіщо вони взагалі живуть?
Роман, який сам Кестлер назвав «трагікомедією з прологом і епілогом», не дає прямих відповідей на це питання, однак читач, безумовно, зробить це сам.