— Збирайся й іди, — Кирило грізно відрубав.
— Куди? — Я.
— До мене.
— Але я живу з твоїм братом… — розгублено ледь вимовляю.
— Вже ні, — каже тоном, що не терпить заперечень. — Ти хочеш залишитися тут, щоб тебе ще під когось підклали?
Мої стосунки з Матвієм Новіковим збоку здавалися ідеальними, але насправді давно згнили. І те, що він запропонував мені розділити ліжко з ним і його братом, остаточно переконало мене в необхідності втекти. Проблема лише в тому, що Кирило Новіков — той самий старший брат, який мене врятував, здається… не збирається мене відпускати.