«Ти завдала мені проблем», — холодно тягне він, розглядаючи мене вбивчим поглядом. «Прийдеться відпрацювати». — «Та ще й як!» — задираю підборіддя. — «Я не повія!» Голос зрадницьки тремтить. Але я не збираюся здаватися. І вже точно не збираюся спати з цим грошовим мішком. — «До повії тобі ще й не дотягнути», — зневажливо всміхається він. — «Будеш працювати покоївкою. У моєму домі». Катком прокочується по моєму самоповагові. Мене кидає в жар, а всередині визріває обурення. Так мене ще ніхто не принижував. — «Ти щоб я драїла твої золоті унітази?!» — «Альтернатива: наручники й камера», — байдужо знизує плечима. — «Обирай». Він — багатий, владний, звиклий отримувати все, що забажає, клацанням пальців. Вона — дівчина з вулиці, бунтарка, яка не здається без боротьби, навіть якщо програє. Одна помилка — і їхнє життя змінюється назавжди.