Дитячий погляд («Спогади до речі»)

«Усе чую, як це повторюють, і ще далі, довго — запам’ятати не можу. Мені сім років або близько того, але, постійно перебуваючи серед дорослих, я з цікавістю ставлюся до їхніх справ; намагаюся з’ясувати зміст цих справ і хід подій. Я вже знаю з досвіду, що численні й безладні запитання, які ставлять будь-кому з дорослих, — марні; у мене є якась невловима для мого власного розуму, але визначена система запитувань…»