«Під час перерви між операціями завідувачка акушерського відділення Першого пологового будинку Марія Петрівна Арсеньєва зайшла в ординаторську. Вона стояла біля столу й переглядала медичні картки, коли зазвонив її мобільний телефон.
— Здрастуй, Маша! — сказав чоловічий голос.
Марія миттєво впізнала цей голос і не те що здригнулася — її аж перекосило. Ніби підкошена, вона впала в крісло. Серце шалено калатало. Це був голос з потойбіччя. Людина, з якою вона зараз розмовляла, — Георгій Качарава — померла двадцять два роки тому…»