Старі легенди твердять, що колись світ був іншим. Його правили могутні боги, а сонце й місяць змінювали одне одного, даруючи людям день і ніч. Та все зникло, обернулося на казки, легенди й притчі. Немає більше богів, а сонце й місяць застигли на небосхилі — далекі й байдужі. Розколотий навпіл світ звикає до нових законів. Одні живуть у теплі та вічному літі. У зимовому холоді та крижаних просторах мешкають інші. Щоб вижити, їм доведеться об’єднатися. І колись знову подмуть вітри та відновиться рівновага, якщо вони, такі різні, зрозуміють, наскільки схожі — діти місяця й діти сонця.