Демонічні жінки

Леопольд фон Захер-Мазох народився 27 січня 1836 року в місті Лемберг (тоді — назва Львова) у родині начальника поліції Королівства Галичини і Володимирії Леопольда Захера.

Коли Леопольду було 12 років, родина переїхала до Праги, де хлопчик вивчив німецьку мову, якою потім і писав свої твори. У 1854 році він перебирається до столиці герцогства Штирія — давнього Граца. У Граці він оселився майже на два десятиліття. Там Леопольд завершив освіту захистом докторської дисертації з філософії та історії.

У 1858 році він анонімно опублікував роман «Одна галицька історія. Рік 1846». Відтоді щороку виходила принаймні одна, а то й більше книг. Його слава лунала далеко за межами німецькомовного світу аж до Америки, знаходячи широкий відгук у різних країнах. Його твори перекладали багатьма європейськими мовами та видавали масовими тиражами.

Тема знущання деспотичної жінки над слабким чоловіком постійно виникала навіть у історичних творах Захер-Мазоха й з плином часу стала настільки виразною, що в 1886 році віденський психолог Ріхард фон Крафт-Ебінг назвав сексуальну патологію, яка характеризується отриманням задоволення від болю та підкорення, — мазохізмом.

Останні роки Леопольд фон Захер-Мазох прожив у німецькому поселенні Ліндгайм у Гессені, де й помер 9 березня 1895 року.