Ця повість Гаєвського В.В. про життя одного молодого чоловіка, який після закінчення Плеханівського інституту, на його думку, був невдало розподілений у Москву до якогось Комітету цін. Події повісті відбуваються у 70-80-х роках минулого століття. Після трьох років роботи в цьому Комітеті наш герой без жалю переходить у науково-дослідний інститут — зі зменшенням зарплати. Дружина, теща й тесть, в яких він мешкав у той час, страшенно незадоволені його вчинком. «Як, кажуть вони йому, можна мати хорошу зарплату в Комітеті, відрядження — і раптом якийсь інститут… А як ти збираєшся годувати свою сім’ю?» І наш герой починає судомно шукати підробіток. Повість розповідає про особисті відчуття того далекого часу: як спочатку він займається санітарним очищенням лісу в Підмосков’ї, а потім доставкою залізничних квитків. Сучасній людині буде цікаво читати, як у радянський час жили, працювали й кохали молоді люди в такій країні, як СРСР.