Дебіземія

У кабінеті начальника міліції капітана Миколи Сорокіна виявили труп його співмешканки Тамари. За запискою, яку залишили, схоже, що це самогубство. Але сам капітан і його молоді помічники Колька та Оля думають інакше. Ніяких причин добровільно йти з життя у Тамари не було: вона працювала завідувачкою їдальні й у повоєнний час жила не бідно. Сорокін і уявити не міг, що розслідування цієї дивної події поверне його в роки молодості, коли смерть у знайомій жіночій подобі ледь не схопила капітана за горло…

Атмосфера становлення повоєнного покоління, близька багатьом читачам, коли дух молодості й свободи п’янить. Від «усе можна» до «стій, стрілятиму» — один крок.