Перша п’єса Гладкова — героїчна комедія у віршах «Давно-давно» (інша назва «Улюбленці слави»), в основу якої покладено епізоди біографії героїні Вітчизняної війни 1812 року, знаменитої «кавалерист-девиці» Надії Дурової — була поставлена восени 1941 року в облoженому Ленінграді й принесла автору миттєвий і широкий успіх (постановка 1943 року в Центральному театрі Червоної армії була відзначена Державною премією). П’єса поєднала напруження високого патріотизму, історичну достовірність, жвавість зображення характерів (як вигаданих, так і реальних), гостру сценічність і проникливий ліризм; вона повна легко впізнаваних ремінісценцій (зокрема із образом дотепного поета-гусара Дениса Давидова — втіленням російської удалі, широти душі й таланту), що зробило її одним із найрепертуарніших творів вітчизняного театру. Її перекладено багатьма мовами світу, вона стала основою для популярної музичної комедії «Блакитний гусар» (композитор Н. Рахманов), кіносценарію самого Гладкова за участі режисера Е. Рязанова — «Гусарської балади» (1962).
Режисер: Олексій Попов
Дійові особи та виконавці:
Азаров, майор у відставці — Коновалов Микола;
Шура Азарова, його племінниця — Добжранська Любов;
Дмитро Ржевський, гусарський поручик — Пестовський Л.;
Іван, камердинер, колишній денщик Азарова — Ратомський Володимир;
Губернатор — Лесовий Борис;
Нурін, граф — Ходурський Антоній;
Фельдмаршал Кутузов — Хохлов Олександр;
Балашов, генерал-ад’ютант — Рум’янцев Борис;
Давид Васильєв, гусарський полковник — Неронов Микола;
Гусари: Попов Андрій, Глузський Михайло, Майоров Михайло та ін.;
Кузини Шури Азарової: Пастухова Марія, Малько Ольга та ін.;
Пояснювальний текст — Терешин Ігор.