У романі Євгенія Клюєва, чи не найзагадковішого письменника сучасності, є лише одна опора — Абсолютно Правильне Коло із сірників. Міцне воно чи ні — вирішувати читачеві, який постійно зависає над безоднею запаморочливих смислів і зрештою з жахом розуміє, що, окрім цього Абсолютно Правильного Кола із сірників, спертися в житті справді нема на що.
Усе в цьому фантасмагоричному романі вивернуте навиворіт, усе парадоксальне, іронічне — і вільний вітер підтексту зовсім збиває з ніг. Втім, вам не пропонується читати книгу — вам пропонується писати її разом з автором, створюючи роман із нічого, з повітря, з невидимої матерії мови. І якщо після завершення роману у вас виникне бажання збудувати вежу з пташиного пуху або корабель із бджолиного воску, це нормально. Так буває з кожним, у кому прокидається дух веселого творення, — не опирайтеся йому: просто збудуйте вежу з пташиного пуху або корабель із бджолиного воску.