Я — імпульсивна мати-одиночка з непростим минулим і колишнім, у якого явно з’їхав дах.
Він — бездоганно правильний полковник, до скреготу зубів принциповий і затаїв злість на весь жіночий рід. Ми надто різні, щоб спалахнути з першого погляду.
І надто обпалені, щоб взагалі вірити в кохання. Значно практичніше — зрозуміла угода: бути разом!
Це по-сучасному, усвідомлено і тому здається надійним. Залишилося лише умовити його погодитися...
Як? Ми ж дорослі люди. Навіщо тягнути та ходити колами?
— Ей... Макаре...
— М-м-м?
— Вийди за мене заміж.