Останній роман Джордж Еліот «Даниель Деронда», уперше опублікований у 1876 році, викликав у англійській пресі цілу бурю суперечок — і не дивно: адже в ньому, вперше в історії британської літератури, Джордж Еліот порушила болючу тему прихованого антисемітизму англійського суспільства, повного таємної ксенофобії й національних упереджень.
Та якщо «національна» тема роману сьогодні вже втратила гостру актуальність, то час пішов лише на користь його другої лінії — психологічної. Історія складних, багатогранних взаємин молодого Даниеля та найбільшого кохання в його житті — егоїстичної, зарозумілої, авторитарної й безнадійно заміжньої красуні Гвендолін — випередила вікторіанську літературу своєю неоднозначністю, і навіть нині виглядає несподівано сучасною.