Усе життя ми вчимося тому, що нам або суспільству здається важливим, насамперед — знанням. Дитячий садок, школа, інститут. Ми стільки зубримо, освоюємо, переписуємо, повторюємо, складаємо іспити. Але, схоже, під час цього ми пропускаємо найголовніше: ми не вчимося самій життю — тому, як будувати стосунки, виховувати дітей.
Нам здається, що той обмежений набір моделей, який ми отримуємо в сім’ї чи суспільстві, цілком достатній, і ніби само собою зрозуміло, що ми всі в цьому кваліфіковані.
Поки ми не зіткнемося зі власними труднощами, не поставимо запитань у цих сферах і не отримаємо «усе як у всіх», думки про навчання чи пізнання не виникає. Ніхто не посадить нас за кермо автомобіля без здачі ПДР, а за їх порушення чекає сувора відповідальність у вигляді штрафу або позбавлення прав.
А якщо ми зіпсуємо своє життя та життя своїх близьких або психіку власної дитини в процесі виховання, з нас ніхто не спитає. Невже це не дуже дивна історія?
Схоже, що цей брак знань — а головне — умінь має сенс заповнити.
У пошуках відповіді на питання «Як навчитися жити й отримувати від життя задоволення?» я створив ВсеЛенську терапію. Її складно назвати психологічним методом: радше це світоглядна система, що дозволяє ставитися до життя з більшою легкістю та гумором.
У ВсеЛенки є власний інструментарій, свій погляд на світ, що допомагає нам вийти за межі моделей, обмежень і рамок, нав’язаних соціумом.
Можливо, те, чим я поділюся з вами, знайде в вас відгук. І навіть якщо ви відчуєте спротив — це теж реакція.
Так чи інакше, нам усім не завадить трохи розважитися. Ви з нами?