Багато чого довелося пережити ризькому омонівцеві Андрію Тарасовичу, якого засудили до найвищої міри покарання.
Під час служби в Латвії його переслідували; унаслідок насильства постраждала його кохана дружина й наклала на себе руки; його намагалася заарештувати латвійська охранка, що діяла на території Росії з дозволу влади.
Він брав участь у найтрагніших подіях, що обрушилися на Росію, втрачаючи товаришів, але він не захотів, не зміг зрадити свої ідеали та пам’ять загиблих…