Оповідання, що поєднують «золотий канон» м’якої наукової фантастики та соціального реалізму, точно й цілісно відображають сучасність. Тут не буде запаморочливих погонь, видовищних битв і незвичних просторів — навпаки, Ольга Харитонова відтворює ландшафти та інтер’єри, знайомі кожному, хто живе в пострадянському просторі. Але вона ж витончено вводить у сюжет невеликі фантдопущення як приводи поговорити про тілесність, самоідентифікацію, проживання горя та гуманізм — не глобальний, задля порятунку раси, а побутовий, що робить людей людьми.