Для Белли знайомство з ним стало несподіваним відкриттям. Вона не здогадувалася, що чоловік може пробудити в ній страх, змішаний із відчайдушним бажанням бути поруч. Слухати його голос, дивитися в його очі. І її не лякали ні шрами, ні темні, мов смерть, тату. Для Сета вона стала одкровенням. Стала тією, хто знову перевернув його життя. Він задихався поруч із дівчиною чистою, наче ангел. Тонув у її очах, не міг насититися своїм бажанням. Але й не міг відпустити минуле, яке отруювало його душу. Якщо в нього й була душа… Вони тягнулися одне до одного. Вона — наче метелик на вогонь. Він — як Чудовисько, яке хотіло поглинути свою Беллу.