— Ти кинув мене й нашу дочку! Зник на пів року, а тепер з’являєшся напередодні Нового року, ніби нічого не сталося?
— Саме так, дорога, — каже він із ухмілкою.
— Ти що? Не рада мені?
— Забирайся з моєї квартири!
— Не твоєї, а нашої, — нахабно підмічає він. — Тепер я теж тут живу. Хіба не видно?
Мій чоловік без будь-яких пояснень пішов із сім’ї, подав на розлучення, залишив мене одну! А тепер він прийшов у нашу квартиру й стверджує, що нікуди не піде та житиме з нами.
Попереду Новий рік — мій найулюбленіший і найдовгоочікуваніший праздник. У мене на руках маленька донька, а на вулиці мінус двадцять. І я зовсім не знаю, як бути.