Що ти за людина, Людинина?

Проходячи рівні гри, яку їй залишив батько, Ліза заново вчиться жити й знову вчиться довіряти. Але зустріч з Ігорем — хлопчиком-привидом, якого наче не існує для інших, — запускає куди моторошнішу партію.

Після смерті батька світ Лізи звузився до екрана телефона. Триматися на плаву їй допомагає дивна гра, створена спеціально для неї. Крок за кроком, проходячи завдання, Ліза ніби повертає собі здатність відчувати, вірити людям і не ховатися від життя. Інтровертка за натурою, вона знайомиться з новеньким у класі — Ігорем.

І якщо однокласники вважають Лізу «не такою», то що тоді сказати про Ігоря? Чому його наче не бачать? Навіщо він після уроків знову й знову приходить у порожню школу? Для Лізи це стає справжнім випробуванням — зрозуміти, яку гру веде новенький. Або він лише пішака в чужому плані, і однокласники просто знайшли новий спосіб цькувати її?

І чому, коли Ліза нарешті наважується спитати напряму, відповідь Ігоря перевертає все, що вона знала про життя й смерть? Він скаже правду — але чи витримає її людський розум?

Гра, в якій мета — не пройти рівень, а не втратити розум.