Четверта висота

Якщо розмірений плин життя розриває війна, якщо полотно життя перемелює на окремі клаптики, так складно лишитися людиною, так неймовірно важко знайти в собі сили жити…

Жити тим, хто назавжди втратив своїх близьких. Не дарма на слуху розхожа фраза: «у війни немає жіночого обличчя». Нещадний млин перемелює долі, випльовує покалічені й перемелені душі, навіки відлучені пам’яттю від мирного життя.

Перед вами історія життя Гулі Королевої, сповнена простими радощами й щоденними клопотами, у яких усе ще жевріють іскринки щастя після завершення найстрашнішої війни в історії людства.

Дитячі радості — такі світлі й такі незатьмарені дорослою метушнею! Прості миті радості перших років життя з часом сприймаються дедалі менш і менш буденно, а на схилі життя здаються сонячним святом буття. Шкільні роки, перші друзі, навіть дитячі хвороби й наївні витівки згадуються тепло — адже тоді поруч була мама, а світ був простим і зрозумілим. І збувається мрія багатьох хлопчиків і дівчаток: дитину беруть зніматися в кіно. Який же це безцінний дар у ті часи — увічнити себе-малюка в фільмі! Потім, будучи дорослою людиною, можна подивитися на себе і усміхнутися… Якщо доля щедро дозволить дотягнути до старості… Зараз кожен спроможний вести сімейну відеохроніку…

Чотири «висоти» — це чотири ключові випробування в житті Гулі. Протягом усього життя дівчинка долала труднощі на шляху до мети, доводила перш за все самій собі, що може, що впорається.

На порозі дорослого життя радянський світ, що оточував Гулю, занурився в тінь фашистського загарбника. Війна розкидала людей по місцевості, надовго розлучила — а когось і назавжди — з рідними та близькими. Але віра в перемогу не залишала людей, і завдяки таким людям, як Гуля Корольова, вдалося прогнати безжального загарбника.

Четверту «висоту» Гуля подолала наприкінці війни… А життя сміливої й безневинної дівчинки обірвалося. Гуля залишилася в серцях тих, хто знав її: безневинну життєрадісну дівчинку, чий оптимізм, чия енергія допомагали згуртуватися в роки позбавлень.

І без вагань схиляєшся перед відвагою та сміливістю тих, хто пройшов війну з високо піднятою головою. Дякуємо вам, дорогі ветерани! Ваш безцінний приклад гідного, мужнього життя має залишатися в пам’яті народу, як настановлення прийдешнім поколінням.