Автобіографічний роман-спогад про петербурзьку юність «Риси з життя Пепка» (1894). Одна з найкращих книг Мамина-Сибіряка, у якій розповідається про перші кроки Мамина в літературі, про напади гострої потреби та моменти глухого відчаю. Він яскраво окреслив світогляд письменника, догми його віри, погляди, ідеї, що лягли в основу його найкращих творів: глибокий альтруїзм, відраза до грубої сили, любов до життя і водночас туга за його недосконалостями, за «морем печалі й сліз», де стільки жахів, жорстокостей, неправди. «Невже можна задовольнитися одним лише своїм життям. Ні, жити тисячею життів, страждати й радіти тисячею сердець — ось де життя й справжнє щастя!» — говорить Мамин у «Рисах з життя Пепка».