Учора з даху на мій балкон упав чоловік і приніс із собою неприємності. Сьогодні я тікаю від його вбивць, які прийшли й за мною. Тільки з поправкою: чоловік ще жив, і кинути його я не можу. Совість не дозволяє. А у совісті блакитні очі, її звати Соня, і вона цьому гадові доводиться дочкою!