Чорнобиль, любов моя

СРСР, 1987 рік. Доля та професійний шлях двадцятидворічної московської журналістки Надії Петренко могли б скластися благополучно, якби вона не зустріла Володимира — сорокарічного інженера-фізика, одруженого і з репутацією «морально нестійкого». Коли Володимир вирушив до Чорнобиля ліквідовувати наслідки аварії, Надя наважилася поїхати за ним — хоча розуміла, що ризикує втратити все: роботу, сім’ю, друзів… Що це було — справжнє кохання чи найфатальніша помилка в її житті?

В автобіографічному романі-спогаді переплітаються дві лінії — історія відчайдушного почуття і хроніка техногенної катастрофи. Однак у центрі уваги «Зони» — люди: ті, хто жив і працював в умовах граничного напруження. Щира, глибоко особиста розповідь Надії Петренко, що виросла з щоденників і журналістських записів, насичена точними подробицями та буденними деталями непростого часу.