Під псевдонімом А. Міре ховається жінка дивовижної й трагічної долі. Загубившись у декадентських вечорах Парижа, вона була продана коханцем у публічний дім. З труднощами повернувшись до Росії, Міре знайшла коханого за оголошенням у газеті. Шлюб виявився недовгим, що занурило Міре в ще глибше відчай і наблизило чергову кризу, через яку вона потрапила до психіатричної лікарні. Міре померла наодинці, у лікарняній палаті; її сучасники-письменники дізналися про її смерть лише через кілька тижнів.
Незважаючи на всі примхи долі, Міре кидала виклик труднощам і в житті, і в творчості. У цьому виданні під однією обкладинкою зібрані оповідання з двох виданих за життя А. Міре збірників — «„Життя“» (1904) і «„Чорна пантера“» (1909), а також обрані оповідання поза збірниками, що найяскравіше ілюструють творчість письменниці. Історії Міре — це миттєві сценки з буденного життя, наповнені авторською чуйністю, увагою до деталей і філософськими підтекстами.