Батько Тєї, мріючи почати все з чистого аркуша, везе сім’ю в Безкровну долину на півдні Колорадо. Та надії швидко тануть: річки міліють, урожай пропадає, а над землею знову підіймаються чорні завірюхи. Для Тєї це час, схожий на застій — їй не можна відвідувати школу, брати книжки в бібліотеці й навіть підтримувати зв’язок із друзями з колишнього життя.
Щоб допомогти сім’ї вижити, Тея влаштовується працювати в місцеве кафе й там знайомиться з глухим Реєм. Від народження Тея слабочує, але батьки все життя вимагали від неї приховувати це й зображати «нормальний» слух. Рей же нишком знайомить її з мовою жестів — і разом із нею Тея вперше знаходить те, чого їй так не вистачало: спосіб говорити по-справжньому, відчуття належності до спільноти й, можливо, надію на близькість та любов.
«Чорна завірюха» — напружений і водночас дуже тонкий роман дорослішання про слабочуючу підлітку, яка починає переглядати свої уявлення про сім’ю, почуття та власне майбутнє.