Валіза

Сергій Довлатов як письменник сформувався в Ленінграді, але успіх прийшов до нього в Америці, де він жив із 1979 року. Його художня думка, попри видиму парадоксальність, обґрунтовану життєвим досвідом, проста й шляхетна: розповісти про те, як дивно живуть люди — то сумно сміючись, то смішно журячись. У його книжках немає праведників, бо немає й злодіїв. Письменник знає: і рай, і пекло — всередині нас самих.

Довлатов вірив в одне — в «усмішку розуму». Така достойна, стримана позиція принесла Сергію Довлатову наприкінці другого тисячоліття широку відомість. Його прозу інсценували, екранізували, вивчають у школі та вишах, переклали на основні європейські та японську мови… Сергій Довлатов говорив, що бути схожим на нього хочеться тільки на Чехова. Що ж, залишаючись самим собою, більше ніж хто-небудь інший із його літературного покоління, він схожий сьогодні на російського класика.