Людина з ресторану

5 год. 43 хв.

Класика

Мова російська

Автор Іван Шмельов

Читець Юрій Гуржій

Опис

«…Я взагалі людина спокійна й стримана, хоча у свої тридцять вісім, можна сказати, чимало встигла попаритися. Але від цих слів мене наче окропом обдало. Звісно, наодинці я б і таке стерпіла… Йому, бачте, захотілося кулеби з собакою! А тут ще й за Коляшку — і такі вислови!.. Не смійте лізти в чужу квартиру! Я вам довіряв, тому й кімнату не замикав, а ви з сторонніми людьми все обнишпорюєте!.. Привикли по ресторанах чужі кишені обтирати — так ви думаєте, що й біля мого вогнища вам дозволено?.. І понеслося… Та він же був не п’яний. А в нього там, розумієте, «чисте золото»… Насправді він так мстив нам, що ми попросили його з’їхати й звільнити кімнату. Нам від нього дісталося всякого. Він служив писарем у дільниці, але був жахливо пихатий і підозрілий. Я по-хорошому, з повагою пояснював: нам неможливо жити в одній квартирі за такого гордовитого характеру й за його вічних запоїв — і навіть оголошення біля воріт повісив. Його зачепило, що я показував його кімнату — ось він і накинувся…»