Людина-амфібія

Хоча цей твір було написано в минулому столітті, його продовжують читати й нині. Прекрасний опис підводного світу, Ихтіандр, здатний жити і під водою, і на суші, самовіддане кохання та логічний фінал — усе це робить оповідь живою й цікавою. Сюжет розвивається динамічно і подається легко. Лиходії викликають справедливе обурення, а позитивні герої — співчуття. Це класичний твір, де показано, що наука і медицина мають служити людині. Зі сторінок книги віє морським повітрям. Автору вдалося зобразити море як щось грандіозне, лагідне й грізне водночас.

У романі є й трагічні нотки. Ихтіандр, чиї здібності є насамперед результатом наукового експерименту, дуже самотній. Навіть його прекрасне кохання не може розвиватися звичайним шляхом. Він перебуває в стані конфлікту. Жадібність і жорстокість людей не дають йому повернутися до земного життя, пережити звичайне людське щастя. Лише море дарує свободу — прирікаючи на вічне самотність…