Познайомтеся з Ізобел. Першого квітня їй виповнюється шістнадцять. З братом Чарльзом вона живе в особняку «Арден», збудованому на місці старовинного аристократичного роду Ферфакс, і чекає повернення мами. «Наше життя виліплене з відсутності Елайзи, — каже Ізобел. — Вона пішла… і чомусь забула взяти нас із собою. Може, з розсіяності, або хотіла повернутися, але заблукала. Мало що буває — скажімо, наш батько після її зникнення й сам зник, а через сім років повернувся і все списав на втрату пам’яті». Першу леді Ферфакс, кажуть, викрали ельфи, і тепер на тому місці росте дуб—на корі якого, за легендою, Шекспір залишив свої ініціали—а над родом Ферфакс тяжіє прокляття. Ізобел добре орієнтується в минулому, певна, що знає майбутнє, але сьогоднішній день для неї — загадка…