Битва за Воронеж у роки Великої Вітчизняної війни тривала 212 діб, а на лівий берег річки з тією ж назвою загарбники так і не змогли пройти. А Матвій Подлесних, учасник Імперіалістичної війни, кавалер Георгіївського хреста, став зрадником. Втім, він ніколи й не співчував радянській владі. У мирний час жив далеко від людей, займався полюванням і знахарством; у воєнний — зайнявся відловом своїх земляків-партизанів, які чинили диверсії в тилу фашистських військ. Одного разу йому навіть пощастило схопити свого давнього, найзліснішого ворога — Червоного професора Родіона Табунщикова. Та на початку зими 1942 року доля-злодійка несподівано звела їх обох із лейтенантом угорської армії Данієлем Габелем, відомим усій Воронезькій губернії як Вбивця росіян. І ось у загубленому серед полів і гаїв, спаленому й неживому селі на захід від Воронежа непримиренні вороги в смертельній сутичці об’єднуються спільною ненавистю до супостата.