Чапаєв і порожнеча

Головний герой роману, Петро Пустота, — комісар, декадентський поет і клієнт психіатричної лікарні — живе в двох різних вимірах, у двох різних епохах. Його свідомість і почуття розриваються між 1919 роком, Москвою дев’яностих і віртуальним простором. Він не може до кінця зрозуміти, де насправді реальність, а де — лише плід його хворої уяви.