Євген Водолазкін — автор романів «Лавр», «Авіатор», «Соловйов і Ларіонов», «Брісбен», «Оправдання острова», збірників короткої прози «Іти безстрашно» та «Інструмент мови», лауреат премій «Большая книга», «Ясная Поляна» і «Книга року». Його книги перекладені на багато мов.
Ісидор Чагін може запам’ятати текст будь-якої складності й зберігати його в пам’яті як завгодно довго. Феноменальні здібності стають для героя важким випробуванням, адже Чагін позбавлений простої людської радості — забувати. Усе, до чого він не торкається, стає для нього буквально незабутнім.
Кожен великий дар — це порушення гармонії. Пам’яті потрібне забуття, слову — мовчання, а вигадці — реальність. У житті вони переплетені так само міцно, як трагедія й комедія в романах Євгена Водолазкіна. Не є винятком і роман «Чагін». Серед його персонажів — Генріх Шліман і Деніель Дефо, таємні агенти, архіваріуси й конферансьє, а також особливий авторський стиль — як і завжди, один із головних героїв письменника.